Голодомор

Повідомлень: 1562 Звідки: Холмщина

М.Джура написав:

Під час Великого Голоду ...
http://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/_pid-chas-velikogo-golodu-lyudej-peretvorili-na-tvarin/411239

В Радянському союзі у 1932-1934 роках від голоду померло 8,7мільйонів осіб – Інститут демографії

http://www.unian.ua/society/1194883-v-ukrajini-vid-golodomoru-1932-33-rokiv-naybilshe-postrajdali-jiteli-kijivschini-ta-harkivschini-institut-demografiji.html

Раджу прочитати: http://krasnews.at.ua/publ/kultura_i_svit/tjagar_minulogo/ne_zabuli_ne_prostili_roki_pam_jati_ne_sterli/14-1-0-640

Повідомлень: 4392 Звідки: Київ

Цікава передача. Цікавий гість. Не тільки гарно говорить. Приходив на суди, на акції захисту політв'язнів.
Сьогодні дав позитивну установку: "Не поділяю паніки, що все пропало. Тіло української нації сильне, і воно переможе всю біду".

Тема: "День пам"яті жертв політичних репресій". Гість - Ростислав Мартинюк, дослідник, історик
http://radiokultura.org/page/15.html?name=Arhiv

(Продовження)
http://schedule.nrcu.gov.ua/grid/channel/period/item-listen-popup.html?periodItemID=1247715

Мене особисто цікавить тема Голодомору 1947. Цікавить - не те слово, просто болить. Маю загиблу рідню, жертв Голодомору1947.

Повідомлень: 1613 Звідки: ХАРКIВ

Мені, малому, баба Антоніна своєрідно наказувала завжди пам'ятати про "голодовки", як вона їх називала. Вона регулярно заводила про них мову, два - три рази на рік, і спеціальним, суворим голосом, призначеним для виховних вказівок, дивлячись мені в очі, називала дати. Це також трохи нагадувало молитву. Зрозуміло було, що це говориться про дуже важливі речі, які я повинен пам'ятати так само добре, як власне ім'я. І що це одночасно наказ і прохання. Пам'ятаю добре абсолютну недовіру і ворожість баби Антоніни до всякої влади, комуністів, кацапів, циган, жидів. Як до небезпечного дикого звіра, або великого чужого пса. Я тоді не міг це формулювати, а тільки відчував, і це було дуже органічно, така цільна, обгрунтована життєвим досвідом позиція. Іноді вона розповідала, як виживали, що їли, як хворіли. Відсторонено і з гумором, короткими фразами, наче Гемінгуей.

Повідомлень: 6588 Звідки: Київ

Мене особисто цікавить тема Голодомору 1947. Цікавить - не те слово, просто болить. Маю загиблу рідню, жертв Голодомору1947.

Ліночко,це тебе цікавить?
Я можу чимось допомогти,у пошуках?

Я знаю,що після 1933 були ще на наших теренах Голод і не один.
Навіть, у 196...якомусь.

Нажаль,я не можу "похвалитися" жертвами Голодомору зі своєї родини,бо моя рідня-ще у 1921 році була вислана за Усурійськ.
З Житомирщини.

І бабця моя там у висілках народилася.
І маму мою у 1941 народила у висілках від українського офіцера,
який тримав японський фронт. Дід мій.

У 1946 повернулася родина в Україну.
Діда призначили політруком на Львівщину.

Яким він і був 8 років там.

Упівці його чомусь не вбили. Не знаю чому.
Мама моя на західній Україні закінчила,практично середню школу.

Потім родина дід,бабця,мама-переїхали на Житомирщину.

Де почалося....
Діда призначили директором Цегляного заводу.
Щось пішло не так-звільнили.

А ви ж розумієте,що всі вказівки йдуть зверху.

Ну,щоб не вдаватись у подробиці-ще було багато призначень.

Дід пропив три колгоспи. Був Головою.
Це так люди досі пригадують-пропив три колгоспи.
Але! Свою Хату оздоблював власноруч гарно-пригарно!

Потім бабця стала Головою сільради.
Це об"єднувало декілька сіл.

Бабцю зняли з посади,після того,як вона дала вказівку розрівняти холм,слизький у непогоду.

Всі знали,що цей холм не можна чипати,бо там трупи.
Червоноармійців.

По великому рахунку, у мене в родині нема загиблих під час другої Світової. Нема загиблих від Голодомору.

п.с.я маю наувазі свою родину. не вітчима. і не батька. тільки по мамі.

Повідомлень: 6588 Звідки: Київ

А що стосується батьковської лінії?
З Дванадцяти дітей після Голодомору залишилось чотири.
Це у Чуднівському районі.

Бог тобі,Тато суддя що ти і мене і себе в оману вводив.
Молодший брат батька у Ризі є українським патріотом.