•  Офіційний форум ВО "Свобода"  •  Початок  •  Зареєструватись  •  Пошук  •  Вхід
   
 Ніякого об‘єднання України і Росії не було

Автор Повідомлення
Бумбараш


Повідомлень: 50
Звідки: Херсон

ПовідомленняНаписане: 13 вересня 2012, 05:15 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

ПЕРЕЯСЛІВСЬКУ УГОДУ З'ЇЛИ МИШІ !!!

Найбільша історична фальсифікація ризикує перетворитися в потужну політичну сенсацію! Далі обійтися без висловів «ми не повірили», «такого не може бути», «шок» просто не можна.

Коли ми співставили факти, проаналізували хроніку подій, задали прості питання, на які ніхто не зміг дати відповіді, пережили справжній емоційний шок. Бо рівень цієї імперської фальсифікації, перевищує всі можливі уявлення.

Отже, все почалося з єфимків з ознакою. Це срібні талери, які ходили середньовічною Європою. Повноцінні гроші з високим вмістом срібла. Ставши Гетьманом, Богдан Хмельницький, в боях та результаті, як нині говорять, господарсько-фінансової діяльності, отримав дуже багато таких монет. Тривала виснажлива війна з Польщею, тож гроші були потрібні. Шукав Гетьман і союзників. Зрозуміло, не за спасибі. Військова підтримка щедро оплачувалася. В основному, талерами. Часто, за гроші, воювати підряджалися і козаки. Така тоді була загальноприйнята практика.

Отаман Американського козацтва Сергій Цапенко, фанатичний колекціонер козацьких речей, отримавши кілька старовинних талерів, звернув увагу на дивну чеканку – 1655 рік і зображення вершника. В середньому, одна така монета нині коштує від 1500-2000 доларів. Відома як єфимок з ознакою. Фактично, стала першою нормальною грошовою одиницею Росії. Тираж перечеканених талерів, за різними джерелами, склав від 800 до 1 млн. примірників. Як виявилося, саме скільки Богдан Хмельницький заплатив царю за військовий союз проти Польщі! Росіяни просто тупо нанесли свої символи на гроші об‘єднаної Європи, отримавши власну монету.

Коли оприлюднена нами версія дійшла до офіційних істориків Росії та України, вони не повірили. Полізли в літературу – отримали підтвердження. Шок. Чекаємо перших публікацій від професіоналів.

Підкреслю, автор цих рядків, як і команда, що працює в часописах «Нова Січ» і «Музеї України» не є істориками. Ми – журналісти. І наше завдання, аналізувати факти, створювати сенсації, інформувати суспільство, проводити розслідування… А писати дисертації – то справа інших діячів, які, здається, крім власної наукової кар‘єри і звань, більше нічого не помічають… Вийшло так, що подивившись трохи під іншим кутом на українську історію, ми почали регулярно здійснювати наукові відкриття. Як співав О.Бендер: «Совершите Вы массу открытий, иногда не желая того!». Козацькі регалії в США, епопея з шаблею Мазепи, скарби Кубанської Народної республіки, Парутинський десант, скарби Сагайдачного, Апостола, Хмельницького, Мазепи, архіви УНР вже встигли стати частиною офіційної української історії. Студенти пишуть по нашим статтям реферети і курсові, вводячи в ступор старих викладачів історії, які пунктирно прочитали лише кілька книжок. Більше і нема…

Отож, зрозумівши, що ніякого злиття України з Росією не було - Богдан просто найняв росіян у військовій кампанії проти поляків, не бажаючи того, створивши їм грошову систему, ми задалися простим питанням – а що відбулося у Переяславі 1654 року?

Імперські лизоблюди, сталінські посіпаки і вже більш сучасні гебнячеські стукачі, які чомусь обзивають себе «істориками», встигли написати про цей «величний акт об‘єднання», тисячі книг, мільйони статей. Інші зліпили пісні, вірші, картини, фільми… Щороку і Незалежна Україна і незалежна Росія щось помпезно відмічають.

Захотілося дізнатися – а де ж ті загадкові документи? В якому архіві? Чи може на аукціоні? І скільки вони можуть коштувати? Почали шукати.

Ви не повірите!

НІЯКИХ ОФІЦІЙНИХ ДОКУМЕНТІВ З ПЕРЕЯСЛАВСЬКОЇ РАДИ НЕ ІСНУЄ!!! Нема! Аби читач хоч трохи заспокоївся після такого відкриття, наведу цитату:

«Переяславский акт 8 (18) января 1654 г. принадлежит к числу одного из наиболее заидеологизированных, политизированных событий истории взаимоотношений двух наших народов, международной и политической жизни в ареале XVII в.

Несколько слов о Переяславском акте. Вначале одно источниковедческое замечание. Широко известный и многократно публикуемый рассказ о раде воспроизводится обычно по тексту из статейного списка посольства, возглавляемого В. В. Бутурлиным. Не учитывается, однако, что это вторичный, несколько препарированный вариант. Меж тем, сохранился подлинник (4): именно его повез сеунщик А. С. Матвеев 21 января, именно он зачитывался царю неделю спустя. Разумеется, существенные различия отсутствуют, но некоторые детали не совпадают. В частности, в списке удалены украинизмы. Текст в нем расположен так, что создается впечатление записи со слов И. О. Выговского, именно так излагаются иногда события в литературе. Но фактически это отдельный документ, авторство которого требует дополнительных разысканий. Принадлежность его самому писарю генеральному вызывает сомнения, хотя вполне вероятно, что источник исходил из писарской канцелярии и составлен с его слов. В любом случае нет никаких оснований считать документ, как и запись в статейном списке, искажающими смысл говорившегося и происходившего на Переяславской раде.

Лев Заборовский»

http://www.ukrstor.com/ukrstor/zaborowskij_rada1654.html

Після цього, нормальні люди, а тим більше українські націоналісти переживають шок. Потім радість. Сором‘язливо замовкають російські патріоти. Одного разу, цей короткий факт зірвав застілля у компанії кількох професійних істориків. Хлопці кинули щедро накритий стіл, почали гортати книги, полізли в Інтернет. Пляшку програли… Аби закінчити з фактами і цитатами, дамо слово українському авторитету:

«Опис Переяславської ради маємо у "Статейному списку", тобто звіті В. В. Бутурліна царю, що насичений подробицями, забарвлений риторичними прикрасами, хоча на Переяславській раді Бутурлін не був присутній і про її хід дізнався від інших. Протокольного документального запису про неї не існує. Взагалі щодо статейних списків, що складалися послами, посланниками, агентами московського уряду і які зосереджувалися потім у Посольському приказі в Москві, то їх об'єктивність і правдивість поставили під сумнів уже сучасники.

Бутурлінський звіт царю, який грішить неповнотою, а в деяких місцях неточністю, був розтиражований у безлічі радянських видань, особливо останніх десятиріч. Він відомий нам також і з підручників історії СРСР (історія України, як ми знаємо, довгий час у навчальних закладах України не викладалась)».

О.Апанович http://www.ukrstor.com/ukrstor/apanovych1654.html

Ми тихенько опитали справжніх істориків, які реально працюють в архівах багатьох країн. Жоден про ОРИГІНАЛИ Переяславських Угод не чув і не бачив!

Один дослідник розповів, що дійсно, якісь папери колись були. Зберігалися в Москві і Києві. І зміст їх був зовсім не такий, як нам втокмачують росіяни. Доля тих грамот дійсно неймовірна. Одного разу, роблячи ревізію в якомусь кремлівському архіві, наглядачі помітили, що від тих старовинних грамот нічого не залишилося. З‘їли миші! Скандал, ганьба! Адже, згідно тим папірцям, чи пергаменту, Україна ЗАКОННО втратила незалежність, а без них була просто окупована Росієї, що кардинально змінює геополітичні розклади.

Доповіли кудись на самий верх. Створили комісію. Почали шукати українські примірники. Як виявилося, їх теж з‘їли, але вже жовто-блакитні миші! Нема!!!

Тож святкувати чергову річницю Переяславської Ради не треба. Бо ніхто не знає, що то було. І чи було? Та як?

А з тих політичних діячів, так званих істориків, які будуть щось булькотіти про «благословенний акт злуки України з Росією» у Переяславі, можна відкрито сміятися. Фальсифікатори. Дурять людей. Бо нічим свою тріскотню довести не можуть. Документи відсутні.

За великим рахунком, можна почати юридичний процес оформлення незаконної окупації України Росією. Подати перший позов до Печерського районного суду… Процедура вже відома. Вимагати компенсацію… Як не дивно, є люди, які можуть реально це зробити. Там може і нова влада України підтягнеться…

Прогнозів робити не буду. Може, нарешті, українські та російські вчені зрозуміють, що історія давно перетворилася на складову частину геополітичних процесів, які мають колосальне значення. Хоча, це так, черговий крик в пустоту. Треба підійти більш конкретно. Час відмінити всі оті безглузді пільги, доплати за наукові звання. І взагалі, скасувати оте шизофренічне «кандидат розтаких-то наук». Або, просто перестати платити за них з держбюджету. Тоді може хтось почне наукою займатися, а не дисертації передерати…

Віктор Тригуб, редактор журналів «Нова Січ» і «Музеї України», член Національної Спілки журналістів. Не історик
Так Собі


Повідомлень: 374
Звідки: Рівненська

ПовідомленняНаписане: 13 вересня 2012, 08:45 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

...йду до Радивилова - перевірю написане практикою)

_________________
Мій край живе духмяним цвітом:
Черешні, терен, алича...
Він молодіє на очах
Весняним змістом-динамітом.

Мій край, Волинь і Україна
Пульсують волею життя
І дишуть спрагою звитяг,
Святого вибуху нетліну.
Таїр


Повідомлень: 30
Звідки: Донецьк

ПовідомленняНаписане: 03 січня 2013, 12:34 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Бумбараш написав:
Отже, все почалося з єфимків з ознакою. Це срібні талери, які ходили середньовічною Європою. Повноцінні гроші з високим вмістом срібла. Ставши Гетьманом, Богдан Хмельницький, в боях та результаті, як нині говорять, господарсько-фінансової діяльності, отримав дуже багато таких монет. Тривала виснажлива війна з Польщею, тож гроші були потрібні. Шукав Гетьман і союзників. Зрозуміло, не за спасибі. Військова підтримка щедро оплачувалася. В основному, талерами. Часто, за гроші, воювати підряджалися і козаки. Така тоді була загальноприйнята практика.

Отаман Американського козацтва Сергій Цапенко, фанатичний колекціонер козацьких речей, отримавши кілька старовинних талерів, звернув увагу на дивну чеканку – 1655 рік і зображення вершника. В середньому, одна така монета нині коштує від 1500-2000 доларів. Відома як єфимок з ознакою. Фактично, стала першою нормальною грошовою одиницею Росії. Тираж перечеканених талерів, за різними джерелами, склав від 800 до 1 млн. примірників. Як виявилося, саме скільки Богдан Хмельницький заплатив царю за військовий союз проти Польщі! Росіяни просто тупо нанесли свої символи на гроші об‘єднаної Європи, отримавши власну монету.

На єфимку з ознакою немає 1655 року - це все байки. Там стоїть карбування 16SS. Причому карбувався цей напис досить широкою номенклатурою пунсонів - карбування дуже різноманітне:

Image

А от друге карбування - вершник зі списом - походить від одного контрпунсона. Тобто 16SS карбувалося в різних місцях, де були різні шрифти і різні люди виготовляли штемпель. Потім таляри з поміткою 16SS потрапляли в Московію і там наносили вершника. Очевидно це робилося з метою протидії пограбуванням на шляху до Московії, бо таляр з викарбуваним 16SS вважався вже пошкодженим і не був грошима - тільки срібним металобрухтом. А от вже по прибутті в Московію і карбуванні вершника таляр знову визнавався Московією повноцінними грошима.
Стосовно того, хто саме займався цим карбуванням - скоріш за все це справа рук Англійської торгівельної компанії (англ. Muscovy Company), котра мала безмитну торгівельну монополію з Московією з 1555 по 1698 роки. Англійська торгівельна компанія мала в Московії власний монетний двір - там все це й робилось.
Сама позначка 16SS не називалась в Московії роком, називалась просто "цифірні слова". Нагадаю, що тоді роки в Московії відраховувались від "сотворєнія міра". Скоріш за все 16SS означає пробу срібла - 16 таких талярів містили рівно англійський фунт срібла. Якщо взяти зараз будь-який срібний виріб - там стоїть проба срібла.

Згадуються ці перекарбовані англійцями для Московії таляри в досить широкий проміжок часу. Наприклад 1645 року Адам Кисіль скаржився на Душинського та його товаришів за те, що вони розирили квартиранством його маєток - здерли з нього 1000 битих талярів викупу за те, що з'їдуть.
Камарат


Повідомлень: 9
Звідки: Львів

ПовідомленняНаписане: 20 червня 2014, 20:11 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Ой там все було значно складніше.
Хмельницький хотів створити незалежну державу.
Але для того треба було заставити Польщу визнати цю державу.
Треба було прийти з військом до Варшави і на ворожій території перемогти.
Інакше поляки ніяк не погоджувалися.
І поки існувала Польща, вона би посилала війська на все нові війни.
Своїх сил на таке не було.
У Хмельницького були такі союзники:
Кримське ханство
Швеція
Семигород (Трансільванія)
Бранденбург

Серед тих союзників уразливим місцем була Швеція. В тому плані, що на неї могла напасти Московія. Якшо Московія нападе на Швецію, то Швеція не зможе воювати на два фронти.
Швеція так і заявила, що поки не буде вирішене питання Московії, вона у війну не вступить.

З Московією треба було шось робити.
Кримський хан пропонував Хмельницькому збирати війська і спільними силами взяти Москву.
Хмельницький вагався. Потім чогось вирішив заключити угоду з Москвою.
Після заключення угоди, Кримські татари заявили що не хочуть мати з Москвою нічого спільного, і оголосили війну Хмельницькому.
Тому Хмельницький походом на Варшаву не пішов, а мусів оборонятися від татар.

Походом на Варшаву пішли Швеція, Семигород, Браденбург і Московія.
Все спочатку йшло добре. Швеція зайняла Варшаву, Семигород зайняв Краків. А от Московія зайняла Смоленськ і підписала мир з Польщею.
Після підписання миру з Польщею, Московія напала на Швецію.
Тому Швеція мусіла вивести свої війська з Польщі щоб воювати з Московією.
Після виходу з в польської війни Московії і Швеції, Бранденбург також підписав мир з Польщею.
Залишився тільки Семигород. Князь Семигорода війну програв.
То був кінець для Хмельницького.
Він допустив серйозну стратегічну помилку -- повірив угоді з Московією.
Так, Московія не виконала угоди з Хмельницьким. Сама ж її розірвала.
І тим самим серйозно підставила Хмельницького.
Хмельницький дуже через те переживав і в невдовзі помер.

То все добре відомо історикам, от стаття у Вікіпедії:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BF

А байки про якесь там приєднання, то повний абсурд.
Був підступний обман.
Московія всіх надурила. І дуже добре скористалася результатами того обману.
Пізніші правителі Московії знищили всі документи про той обман.
Але є документи в Швеції, в Польщі. Все прекрасно відомо.

 
Нова тема Відповісти

 
ВО "Свобода"
Олег Тягнибок - голова партії
Всеукраїнське об'єднання "Свобода"
http://www.tyahnybok.info

Виступає за:
захист прав українців
шану національних героїв та святинь
поширення української мови
тверду проукраїнську політику



ВО "Свобода"
Українська права партія,
зареєстрована в 1995, однак
діяла з перших років
здобуття незалежності. Програма ВО "Свобода" є
Програма захисту українців

Основні напрямки програми:
визнання голодомору та
репресій геноцидом українців,
захист української мови,
визнання ОУН-УПА,
національна справедливість



Лічильники

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET