•  Офіційний форум ВО "Свобода"  •  Початок  •  Зареєструватись  •  Пошук  •  Вхід
   
 Художнє слово. Пишемо самі... ))

Автор Повідомлення
Леонід Шокало


Повідомлень: 1538
Звідки: Холмщина

ПовідомленняНаписане: 21 лютого 2016, 22:28 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Правдослов написав:
...Моя половинка, наприклад, головну причину бачить у тому, що чоловіки якісь заторможені (довго думають). Тому Єва просто змушена була взяти ініціативу на себе.


Чоловік сім разів відміряє, потім ріже. Жінки спочатку щось зроблять, потім думають.

_________________
"Боже Великий Єдиний! Нам Україну храни!
Правдослов


Повідомлень: 2736
Звідки: Львів

ПовідомленняНаписане: 22 лютого 2016, 10:14 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Леонід Шокало написав:

Чоловік сім разів відміряє, потім ріже. Жінки спочатку щось зроблять, потім думають.


А чоловіки вважають за краще промовчати чи вдавати, що не помічають цього - щоб, часом, не засмутити своїх ненаглядних...

_________________
Досить відповідати за злочини і гріхи влади! Вимагаймо щорічні референдуми про довіру усім, кого ми обираємо.
Дядя Ваня


Повідомлень: 4821
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 22 лютого 2016, 10:29 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Цитата:
Жінки спочатку щось зроблять, потім думають.

жінки не можуть думати за визначенням
їм нічим
ККК - кюхен, кіндер, кірхен, як казав Адольф Алоїзович Єві Фрідріхівні теплими затишними вечорами
Правдослов


Повідомлень: 2736
Звідки: Львів

ПовідомленняНаписане: 23 лютого 2016, 00:55 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Дядя Ваня написав:

жінки не можуть думати за визначенням


Особливо ті, яким дядя Ваня шепоче - ти моя найкраща, найрозумніша, най-най-най аж сам не знай-і-ю.

Після таких слів у них просто пропадає потреба думати.

_________________
Досить відповідати за злочини і гріхи влади! Вимагаймо щорічні референдуми про довіру усім, кого ми обираємо.
Дядя Ваня


Повідомлень: 4821
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 17 березня 2016, 14:44 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Геній.
Джоані Стінгрей і загиблим геніям російського року присвячується

В музей повели.
Я раніше не був в Чебоксарах, а тут залетів у відрядження.
Ну і культурна програма.
Музей присвячений місцевому генію, ВасЄгу.
Тобто Василю Єгорову.
Біля входу в музей стояв пам"ятник ВасЄгу.
Голий ВасЄг стояв на одній нозі, голови у нього не було, друга нога стояла на голові, як на м"ячу.
Екскурсовод довго пояснював таємний сенс, без якого зрозуміти композицію було неможливо.
Крім того це було ілюстрацією до поеми ВасЄга "ГоловаМяч"

"Моя голова
Это мяч
Который
Я хочу ударить
Ногой...
И стою я нагой
Как изгой..."
і т.д.

Довга така поема.
Дуже багато скритих смислів.
Далі повели в кімнату, де творив геній.
Сказали що з моменту самогубства нічого не чіпали, так і залишили як було.
Посередині кімнати лежала розбита гітара Ленінградського гітарно-меблевого заводу № 2, багато склотари, на столі стакани, один надкушений.

"...я ел стекло,
как мармелад -
я видел ад
я слышал ад..."

сумним голосом декламував екскурсовод.
Всі так само сумно постояли і подивилися на той срач.
Смерділо блювотинням.
В кутку валялася газета "Правда", на ній було щось схоже на екскременти.
Виявилося що то композиція, яку залишив ВасЄг для потомків.
Тут же кров"ю на стіні було написано пальцем генія

"Я наложил
на правду
вето
без завета
нет ответа
и от правды
нет привета
нерв задето
ты раздета
я раздет
где наше лето?..."

Цей вірш увійшов до десятого тому повної збірки творів, виданої на честь двадцятиріччя трагічної загибелі генія, повідомив екскурсовод.
Наступна кімната була присвячена музичному генію ВасЄга.
Кімната була пуста, тільки на одній стіні висів білий екран, а на іншій проектор.
Нам повідомили що геній не залишив жодних записів, нот або чогось що б свідчило про його геніальність в музиці, але по словам сучасників він був справжнім генієм, хоч і не визнаним тоталітаризмом.
Єдине відео яке залишилось нам продемонстрували.
Увімкнувся проектор, і на стіні з"явився сам ВасЄг.
Він був не дуже тверезий, і гітара була не дуже настроєна (він навмисне так робив - повідомив екскурсовод пошепки - щоб підкреслити близкість до простого народу, і так він виражав протест проти політики КПСС).
Нетверезий чоловік, у якого були відсутні передні зуби шепеляво і не дуже чітко співав сумну пісню.
Зображення було дуже поганим, не кажучи вже про звук.
Можна було розібрати лише деякі слова, які виходили не так шепеляво і з надмірною експресією -
"долбоебы... кругом долбоебы...
я устал
от долбоебов
мозгоебов
...
далі шипіння і якісь незрозумілі звуки...
"...стену
долбить
го-ло-вооооой!..."
натужно закричав чоловік, розбив гітару об підлогу і упав.
Екскурсовод заплакав.
Виявилося це був останній запис генія.
По великому рахунку - перший і останній.
Все що було видано пізніше - "Антологія чебоксарського року" і "ВасЄг жив" - це були пізніші записи з використанням спогадів і текстів, виконані колегами генія.
Остання кімната музею була присвячена художньому таланту ВасЄга.
На превеликий жаль з художнього спадку теж нічого не залишилося, крім однієї роботи (не рахуючи композицію з "Правдою").
Робота генія висіла на стіні.
Це був Чебурашка, прибитий вниз головою до стіни цвяхом - соткою.
Чебурашка був пофарбований в червоний колір масляною фарбою, одне вухо було відрізане і лежало знизу засипане лапшею.
На стіні зеленкою в яку геній вмокав палець було написано вірш:
"Че
бу
рашка
Че
бу
рашка
бу бу
я ебу
уши оторву...!"
Екскурсовод пояснив таємні смисли роботи, але і так було все ясно.
Протест проти псевдо-культури і тотальної брехні яку згодовували отупілому пролетаріяту.
Нарешті вийшли.
На виході продавали плакати з зображенням генія і книги з його творами.
Всі були деякий час під враженням побаченого і почутого.
Ех... сказав хтось...
Жаль що помер молодим.
Скільки всього він міг ще встигнути, скільки написати, скільки створити...
Всі помовчали і повільно пішли в сторону вокзалу.
дід Володя


Повідомлень: 4756
Звідки: Галичина

ПовідомленняНаписане: 17 березня 2016, 17:48 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Не має Гугля то в перекладі.....Є кілька цікавих моментів....

К чему стадам дары свободы...

http://ss69100.livejournal.com/2379558.html

_________________
ImageImage
Дядя Ваня


Повідомлень: 4821
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 04 квітня 2016, 08:29 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Одиночний мітинг.
нарис

По Майдану ходить дядя з жовто-блакитним прапором.
Дядя возить за собою "кравчучку". Прапор на довгій вудці, на прапорі щось написано, здалеку не розібрати.
Мабуть щось патріотичне і дуже важливе.
Маше прапором, потім відходить трохи в сторону, підвозить за собою "кравчучку" і знову маше.
Ніхто на нього особливо не звертає уваги.
Зверху на дядю дивиться тьотя з високої колони. Збоку - Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь, дивляться дещо саркастично, особливо саркастично дивиться брат (вони не підписані, тому сказати хто де - неможливо) з заплетеними косами.
Дядя з прапором дуже старається, видно що наболіло, і він хоче щось сказати, щось донести до суспільства, але суспільство глухе, суспільство їде по роботах, суспільство лузгає насіння біля переходу, суспільство п"є каву з паперових стаканчиків і мляво підмітає сємочки, які наплював попередній представник суспільства.
Навіть поліціянти не звертають увагу на дядю з прапором, і я уявляю як йому образливо і сумно на душі.
Що в "кравчучці" - загадка.
Може бомба?
Але сьогодні досить тепло і сонячно, і небо занадто синє щоб підривати бомбу.
Терористична загроза підвищується як правило ближче до осені, коли депресія, хмарно, і моросить на голову.
Я б назвав цей мовчазний пікет "Крик душі". І "кравчучка" і прапор і вудка і слова, які не розібрати здалеку - все це дуже зворушливо, і я бачу в цьому глибокий символізм і такий же глибокий підтекст.
Дядя Ваня


Повідомлень: 4821
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 15 квітня 2016, 11:05 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Смисл жизні.
( короткометражна п’єса).

Дійові особи:
Костік.
Успішний бізнесмен. В дорогому спортивному костюмі, і дорогих красовках. Ідеальна зачіска і стурбований вигляд.
Ізольда.
Чергова блядь Костіка. Білява курва з губами дивної форми.
Валєрчік.
Однокласник Костіка, лісник, копач могил і філософ.
Сєрий.
Ще один однокласник, фізик-ядерщик, тимчасово безробітний.
Валік.
Третій однокласник вищеперерахованих, розпіздяй і робітник одного з столичних телеканалів.
______________________________
Дія відбувається в саду у Сєрого. В саду стоїть мангал, бєсєдка, дитяча гойдалка, в бєсєдці сидять Валєрчік, Сєрий і Валік, і пиздять ні про що. Ізольда ходить по саду і захоплено милується природою. Костік стурбовано вирішує важливі питання користуючись безпровідною гарнітурою, зі сторони здається що у нього проблеми з психікою і він імпульсивно говорить сам з собою.
Костік: Да. Да. Блядь… да! Нет. Завтра! Скажи ему - ЗАВ-ТРА! Буду с утра. Да. Вылетаю сегодня. Да. Да. Нет. Будем уламывать. Через колено сука. Японцы идут нахуй…
Валєрчік: Костя, (тихо, щоб не почула Ізольда, бо ще всі тверезі і тіпа культурні) ти заєбав, встрєча друзєй нахуй. Посідім по хорошему пусть віскі запорошені… Давай вже йобнем і будеш дальше торгувати. Бізнесмен.
Костік жестами і мімікою показує що – «дада, уже іду наливайте, біжу-біжу».
Сєрий: Пропоную випити по п’ятдесят і почати смажити шашлик. Ізольда Василівна…
Ізольда: (ігриво) для вас – просто Ізольда.
Сєрий: …Ізольда, а Вы кроликов видели?
Ізольда: (захоплено) Нет! А у Вас и кролики есть!?
Валік: (тихо) у нас всьо єсть. А сіськи, сіськи бачили? Як думаєте, свої?
Валєрчік: Питання риторичне. Канєшно свої. (всі регочуть).
Костік: (підходить до столу, бере рюмку) Ну… давайте выпьем за успех. Успех во всем. С бизнесе, в личной жизні (обнімає Ізольду, та блаженно усміхається), в труде и обороне. Взрогнули.
Всі випивають і деякий час мовчки стоять.
Сєрий: … так от, я ж кажу…
Пауза переривається, Костік відходить і знову вмикає переговорний пристрій, Ізольда відходить до природи, Валік з Валєрчіком починають нанизувати шашлик на шампури.
Сєрий: …такі кролі, ви таких не бачили. Це не кролі – це телята з вухами. Воли коли їбуться, у мене стіни дрижать, якби був сейсмограф, він би зашкалював. Чистого м’яса, на рахуючи шкіри…
Валєрчік: Ценний мєх, і сало!
Сєрий: Валєрій Абрамовіч, что ві знаете за сало!?
Валєрчік: Більше тебе. У моєї тещі коли вона тримала свиней – оце було сало. Щас такого нема. І молока нема. І яєць нема. Ніхуя нема. Все магазинне, сурагат і ерзац.
Сєрий: А хто тобі мішає завести корову свиней і курей?
Валєрчік: І козу.
Сєрий: Да, і козу. Козине молоко по калорійності…
Валік: О, начинається. Ти його тільки зачепи, щас буде лекція на півтори години. І не дай Боже не починай про каналізацію і септики.
При слові «септики» Сєрий оживляється. Його відкритий рот, який не встиг розказати все про септики закриває широка долоня Валіка.
Валік: Ша. Мєжду первой і второй…
Сєрий: Пойняв…
Наливає.
Сєрий: Костік, бляха, щас Валіку дозволю тебе скрутити, заберу мобілу і викину в річку.
Костік: Бегу, бегу!
Сєрий: Дивись не вбийся, як будеш бігти, тут шланги. Кстаті, капєльний полів…
Валік: (перебиває) Вип’єм за гармонію. За гармонію яка відображає закономірний характер розвитку дійсності, внутрішню і зовнішню узгодженість, цілісність і відповідність форми і змісту.
Ізольда: (не дуже тверезим голосом розряджує обстановку) Випьєм за любовь!
Валік: Я ж і кажу – за гармонію в любві!
Випивають.
Валік: Ну шо… шашлик!
Всі ідуть до мангала, там уже вуглі точно такі як треба для шашлика. Сєрий розставляє шампура, через деякий час м’ясо починає смачно пахнути, поволі сідає сонце, десь за річкою співає якась пташка. Низько над городами летить лелека. Ізольда захоплено спостерігає за його неквапливими рухами.
Ізольда: Боже, какая прелесть…
Костік: (перериває іділію тримаючи руку біля вуха) Ни в коем сучае! Посылай их сразу. И тех тоже. Они меня в прошлый раз… да… да… уроды. Какая гостинница? Улица… да, сбрось. Сбрось говорю! Найду!
Валік: Йопт… от нещасна людина. Сєрий, та пам’ятає ш шо завтра на рибалку? Мотор буде. Ти малих береш?
Сєрий: Попробував би я їх не взяти.
Валік: Обох?
Сєрий: Нє, Юрку оставлю. Ти хочеш шоб він мені хату спалив?
Валік: Може і мені своїх взяти?
Сєрий: Ти шо здурів? Канєшно бери. Нехай побігають, показяться. Змія запустим, на лодці покатаєм. Канікули ж.
Ізольда: Сєргей, а у вас двое деток?
Сєрий: Уже почті троє. Через місяць.
Ізольда: Боже.. поздравляю! А я пока детей не хочу, нужно пожить для себя.
Валік: Однозначно. Я тоже так думаю. І Сєрий. Тільки Наташка його так ніхуя не думає, і слава Богу.
Сєрий: Да. Цвєти жизні. Вчора кота притягнув. Його, каже, звать Едуард і він буде у нас жити. При чому таким тоном як Наташка, і руки в боки.
Валік: Школа!
Сєрий: Та да… Давайте за мою маму вип’єм…
Валєрчік: Давай за Варвару Василівну. Пам’ятаєш як вона мене з класу вигнала за то шо я вужа притягнув?
Сєрий: Того шо ти дебіл малолєтній, у мами чуть інфаркта не було, відкриває тумбочку, а там вуж. Я б точно обісрався.
Валєрчік: Отож. А вона закрила спокійно і каже – того хто це зробив – завтра з батьками, Валєра, чув? От як вона знала шо це я?
Сєрий: То ти свою морду не бачив. Вони тоді ще з твоїми реготали.
Костік: Сєрий, піди Ізольді кролів покажи, бо не відстане.
Сєрий з Ізольдою ідуть дивитися кролів.
Костік: Блядь, як же вона мене заєбала… як вип’є – це піздєц. А завтра летіти і слухати про нові шмотки які треба в Мілані купити. Шо? Які діти, у неї фітнес на год проплачений. Прєс блядь… Як я заєбався…
Валік: (підйобує) А ти кидай все нахуй і завтра з нами на рибалку.
Валєрчік: Точно точно, а потім Ізольду навчимо картоплю копати і рубати курку, заведеш дітей і будеш як нормальна людина.
Костік: Іди нахуй. Наливай луччє, мені скоро їхать.
Приходять Ізольда і Сєрий. Ізольда п’яно хіхікає.
Костік: И что это ми такое смешное увидели?
Ізольда: (хтиво) А это я тебе потом расскажу, а еще лучше покажу… ой мальчики, я такая пьяная… как у вас тут красиво. А вот на Бали…
Валєрчік: (жартує) Кого наєбалі?
На Ізольду нападає гикавка, вона запиває водою, сміється і затримує дихання.
Ізольда: Ой... подсолнухи! Я видела в музее, картина Ван-Гога, подсолнухи. Мальчики, а вы знаете что Ван-Гог отрезал себе ухо?
Валік: Та ви шо... а нахуя?
Валєрчік штовхає Валіка ногою щоб не заважав Ізольді демонструвати ерудицію.
Сєрий: О… помоєму мої приїхали.
Валік: Зви Наташку до нас, давно не бачились. Ого повиростали! Юра, ти кажуть кота притягнув, ану давай тягни покажу дресіровку.
Костік: Ізольда, зая, давай собираться, завтра с утра летим. Всьо, пацани,таксі. Давайте, завтра за моє здоров’я похмелитесь. Погнав я.
Валік: І шо, отак не допивши не поспівавши і поїдеш? Ну ти і чмо.
Валік співає не попадаючи в ноти:
Ночная магистраль чёрная петля
Вложив остаток сил в поворот руля…
Костік: Сам чмо. Ладно, братан, давай.
Всі прощаються з Костіком, той бере за талію п’яненьку Ізольду, і виводить її в сторону таксі.
Сєрий: Так, я проведу, і за гітарою. Валік, став другу порцію, тільки дивись щоб не так як в прошлий раз. Я мігом. Чи нє, давайте на коня. Костік, на коня!
Сєрий бере рюмку і біжить за Костіком.
Валєрчік: Да… сидимо тут в селі світу не бачимо. Балі, Балі…
Валік: Заєбалі ви, Валєрій Абрамовіч. Пий да тухни. Начнеш щас. Он річка, лелека, рибалка, щас повішу тобі Ізольду на шию і посажу на самольот, подивлюсь шо ти заспіваєш. А ми на рибалку. Давай по 50.
Валєрчік: А давай.
Сонце остаточно сідає, тільки верхній край його червоніє над обрієм.
З річки доносяться несміливі звуки, це квакають жаби. Лелека закинув голову і клацає дзьобом. Валік підкидає у вогонь дрова, вони тріщать у вогні, пахне димом, шашликом і духами Ізольди.
Валік: Шанель номер 5 блядь… а я думаю, чого комарів нема?
Валєрчік: А шо, Валік , в чому смисл жизні?
Валік: Хуй його знає. Треба було в Ізольди Василівни запитать, вона точно знає.
Завіса.
Дядя Ваня


Повідомлень: 4821
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 06 травня 2016, 15:22 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Перевезли Україну.
марення

Ага.
В сторону Канади.
Яким чудом - біс його знає.
І всіх працьовитих, культурних, освічених і чемних українців перевезли.
Лоу костом.
Причому всі тут же отримали громадянство.
Ну тому що працьовиті, культурні, освічені і чемні.
І записку залишили.
"Терпець урвався. Ідіть нахуй зі своїми голодоморами, чорнобилями, Донбасом, Кримом, кримськими татарами, блядським "Рошеном", олігархами і Коломойським".
Насадили в Канадщині садочків вишневих, побудували фабрику з виробництва вишиванок, і вулики поставили.
Свиноферму.
Як же без неї.
І зажили.
Живуть і співають, співають і живуть.
Сало медом заїдають. А надвечір самогоночкою пахне.
І діточки русяві бігають від Вінніпегу до Квебеку.
Кілька поколінь - і даже в Саскечевані говорять "шо" і навіть англійська - з українським (переважно черкаським) акцентом.
То тут то там починають називати діточок Оксанами і Богданами.
А згодом навіть підняли питання про переіменування Канади на Україну.
Живуть - як у королеви Вікторії за пазухою, дай їй Боже довгих років життя, і діточкам, і онукам, і правнучці Жозефіні яка двадцять восьма в черзі на престол.
Прокинувся Коломойський, а тут - пустота.
Тілько кілька бомжів і десяток ватників.
"Дєнь Побєди" співають.
На Беню скоса поглядають.
І чешуться.
"От блядь... - подумав Коломойський - таки втекли суки.
Може не треба було так давити і знущатися?
Може перегнув я з відсотками і комісіями?
Може не все треба було заграбастати, а койшо і народу працьовитому, культурному, освіченому і чемному залишити?
Людоньки, поверніться!
Хто ж працювати буде!?
Агов!!!" - ов...ов...ов - відбилося від Карпат, і повисло десь над офшорами.
Стали заводи, фабрики і пароходи.
Погнили ананаси і подохли рябчики рязом з курами індиками і навіть страусами.
І лише перегаром потягнуло.
І звуки балалайки.
І пісня весела, пісня народна
"Эх, яблочко
Да с голубикою,
Подходи, буржуй,
Глазик выколю!
Глазик выколю,
Другой останется,
Чтоб видал, говно,
Кому кланяться!"

Подивився з надією Беня в сторону літовища - а воно уже димиться, останній літак на металолом потягли.
"Всьо, піздєц" - промайнуло в голові останнього жидобандерівця, ударилося об черепну коробку і застрягло в носі, так що той чхнув, причому так голосно що загавкали собаки на Подолі і побігли в сторону Бесарабки догризати когось з уряду.
Сонце сідало, криваво освітлюючи небо.
Собаки і Коломойський завили.
У-у-у-у-у!
А над Канадською Україною те ж саме сонце вставало тепле і лагідне.
Піднявся легкий вітерець, заколихавши жовто-сині стяги, і увімкнувся Гімн по радіо "Промінь".
Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм i ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду...
Дядя Ваня


Повідомлень: 4821
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 12 травня 2016, 16:09 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Історія про те, як Порошенку приспічило.

Здавалося б нічого не передбачало біди.
Формальна зустріч і формально-символічне висадження дерева в парку для діточок.
Уже і репортери зібралися і преса, і діточки, і дерево привезли.
Аж раптом Президенту приспічило.
При чому так що очі на лоба.
А в радіусі кількох кілометрів - жодного туалету.
І шо робити?
Хоч в штани мочись, вибачайте.
І поліція кругом.
А країна у нас правова і демократична.
Одне слово - Європа!
Причому самісінький центр.
А за "відлити" те ще й прилюдно те ще й придітно - це стаття.
І отой молодий поліцейський - по очах видно - не подивится на статус - просто прийде і затримає за хуліганство, демонстрацію хазяйства, а як постаратися - то і педофелію.
Ну і справді - не пристало Президентом пісюном перед дітками трясти.
Але немає безвихідних ситуацій.
Президентський апарат спрацював миттєво.
Терміновий дзвінок спікеру Парубію - той дає Законопроект на розгляд, сигнальне голосування і остаточне голосування - за десять хвилин.
Перелякані депутати подумавши що почалося - бігли з буфетів, ресторанів, сортирів і курилок недожувавши, недопивши, недокуривши і все інше не доробивши, застібаючи дорогі штанці на ходу.
Лише один застрибнув в службовий Майбах і помчав в сторону Борисполя.
Через шість хвилин 259 депутатів були в сесійному залі як зайчики.
Законопроект, який дозволяв би відливати Президенту в період між 12:30 і 12:45 в робочі дні без притягнення до кримінальної відповідальності у присутності гостей, репортерів і діточок було проголосовано з першої спроби не дивлячись на спротив Ляшка який хотів щоб йому теж щось таке дозволили бо він тоже людина і теж має потреби.
Запрацювали друкарні, і Закон, переданий по факсу і підписаний Президентом, який уже аж присідав - було надруковано.
Тепер уже впевнено і спокійно Президент повернувся до сосни і відлив прилюдно у відповідності до Законодавства, нормативних та підзаконних актів, кодексів та Конституції.
А все тому що Україна - це правова держава, і коли кожен почне на свій розсуд порушувати Закони хоч би і сам Президент - це буде не правова держава а якась хуйня.
Леонід Шокало


Повідомлень: 1538
Звідки: Холмщина

ПовідомленняНаписане: 11 вересня 2016, 21:15 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

За мотивами новел дяді Вані

- Наконец появілся. Чо так долго?
- Та розумієте, пане, треба було якось замести сліди, щоб ніхто не запідозрив, що ми тут стрічаємось.
- Я всьо здєлал, как договарівалісь. Тинуковскій убєжал, тєбє подготовлєн бил плацдарм, чо ето ти допустіл, чтоб какіє – то крівосєкі і НОУ-НОУ остановілі мою армію.
- Та розумієте, пане, я сам не чекав, це якісь добро...
- Помолчі! Учіть тєбя, что с німі дєлать?
- Не треба, пане, не треба . Я з ними сам розберусь. По одному, по п’ять, по ротно, по батальйонно. Вони у мене відчують, хто в домі господар.
- Нє очень випєндрівайся!
- Ви хоч не дуже стріляйте, адже потім руїни відбудовувати треба.
- А мнє-то чо! Мнє ж рєбят как-то нада научіть воєвать. А то засідєлісь, бля...С горцамі давнєнько било, позабилі, да і новєньких набрал...

_________________
"Боже Великий Єдиний! Нам Україну храни!

 
Нова тема Відповісти

 
ВО "Свобода"
Олег Тягнибок - голова партії
Всеукраїнське об'єднання "Свобода"
http://www.tyahnybok.info

Виступає за:
захист прав українців
шану національних героїв та святинь
поширення української мови
тверду проукраїнську політику



ВО "Свобода"
Українська права партія,
зареєстрована в 1995, однак
діяла з перших років
здобуття незалежності. Програма ВО "Свобода" є
Програма захисту українців

Основні напрямки програми:
визнання голодомору та
репресій геноцидом українців,
захист української мови,
визнання ОУН-УПА,
національна справедливість



Лічильники

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET