•  Офіційний форум ВО "Свобода"  •  Початок  •  Зареєструватись  •  Пошук  •  Вхід
   
 Постать

Автор Повідомлення
Олесь Вахній


Повідомлень: 220
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 19 червня 2013, 11:59 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Непередодні Пасхи (Христового Воскресіння) 1993-го року, в помешканні редактора газети “Нескорена Нація” Романа Коваля, мені випало познайомитись з Петром Хмаруком. Зовнішність жодним чином не виказувала в ньому колишнього боївкаря. Невисокого зросту, не огрядний (проте з “черевцем”), гладко виголене обличчя, накрохмалена, біліша від снігу сорочка, в окулярах з недешевою оправою. Зазначу, що до першої безпосередньої зустрічі доводилось чути про цю постать і раніше. Більшість з тих, кому мушу завдячувати заочному знайомству запевняли, що факт долучення Хмарука до організованого патріотичного руху серйозно підсилить позиції небайдужого до долі України люду.

Наше перше, більш ніж годинне спілкування, не дарувало можливості відразу побачити в ньому наділену багатьма харизмами людину. Дещо пізніше він пояснив власне небагатослів'я прагненням придивитися до мене й намаганням зрозуміти з ким має справу. В ті часи, Роман Коваль, як редактор радикально-опозиційної постокупаційному режимові Кравчука газети, й фактичний очільник політичної партії “Державна Самостійність України” (газета “Нескорена Нація” була партійним офіціозом) майже щодня зустрічався з громадськими активістами та політичними діячами. Нерідко в тих зустрічах доводилось брати участь й мені. Станом справ на той час, я був заступником голови київського осередку Спілки Української Молоді. Прагнення бути безпосереднім учасником процесу поборення лишених у спадок вже почилою (і геть не в Бозі) злочинною системою Сов'єтського Союзу зла і несправедливості, помножені на ще юнацький радикалізм, дарували чимало сил та енергії. Пригадую, що впродовж дня я встигав провести кілька зустрічей, та взяти участь в якійсь (нерідко й не одній) з акцій.

Не відклались в моїй пам'яті й деталі кількох наступних, здебільше короткотривалих застрічей. Хмарук матеріально допоміг панові Роману в справі видання брошури з його статтями, профінансував видання кількох номерів газети й оплатив проведення Збору ДСУ в актовій залі будинку Спілки Письменників України. Крок до ближчого знайомства пан Петро зробив першим, запросивши мене до своєї оселі. Це відбулось в грудні 1993-го року, в його однокімнатному помешканні шістнадцятиповерхового будинку. Перед розмовою, пан Петро почастував густим ситним борщем.

Хмарук не обтяжував мене оповідями про минуле й викладом деталей власної біографії. Розмова відразу набрала конкретного русла. Його цікавив реальний стан справ в молодечому та націоналістичному середовищах, наявність або відсутність “здатних на чин”. Форма спілкування жодним чином не обтяжувала. Навіть більше. Окремі натяки, поради, обіцянка підтримати ініціативи в разі необхідності, дарували розуміння того, що його слова не є пустопорожнім дзвоном. Мені і нині тяжко зрозуміти, чим саме, з хвилини нашого ближчого знайомства мені вдалось здобути його увагу та прихильність.

Гадаю, доречною буде коротенька перерва в справі оповіді про моє особисте з ним спілкування, й виклад кількох віх його біографії. По батькові, Петро Хмарук належав до козацьких нащадків. Певно гук невгамовної і не здатної до примирення з брехнею, підлістю й несправедливістю крови, ще в юнацькому віці штовхнули його до конфлікту зі злочинною системою нівелюючого людську гідність марксово-ленінського вчення. З його адептами та плодами він дійсно був жорстоким.

Несприйняття злочинного й несправедливого устрою нерідко стає причиною вчинення дій які є незрозумілими для мовчазного і не здатного до спротиву злу вічно переляканого плебсу. В часи формування злочинних кланів господарницької номенклатури (60-70-ті роки вже минулого століття), Хмарук зумів обкласти даниною значну частку наділених посадами шахраїв. Причетні до розподілу коштів й дефіциту воліли мовчки “ділитись”, але не ускладнювати собі життя скаргами до КГБ й ОБХСС. Ярмаркові м'ясники, картярі, директори і завгоспи відомчих баз й недешевих ресторанів, небезпідствно побоюючись кари, виділяли паперові асигнації “на українську справу”. Вилучані кошти йшли на підтримку ув'язнених патріотів та їхнім родинам.

Козацька хвацькість й небажання “пливсти за течією” спільно з аморфним й позбавленим чітких орієнтирів “радянським народом”, насправді і в ті часи ставали причиною захоплення. Донині шкодую, що не розпитав в Хмарука деталей багатьох, табуюваних і нині подій. Йдеться про втечі з таборів й переховування від переслідувань на Кавказі, “екси”, котрі сухою і бездушною мовою міліційних протоколів трактувались “розбійними нападами”, застосування методів конспірології з наклеюванням вус й густої бороди, перевдяганням, фарбуванням волосся й використанням лінз.

Значна кількість дій і вчинків Хмарука багатьом нині видаються беззмістовним радикалізмом, нікому не потрібною жертовністю, і навіть “ провокацією й дискредитацією ідеї”. Дійсно, хіба могла серйозно зашкодити й підірвати підмурівок тоталітарного комуністичного устрою стрілянина оточених відчайдух з озброєними церберами системи? Можливо й ні. Але вимушене застосування броньованої військової техніки супроти гурту небажаючих піймати до гори руки (а серед них й Петро Хмарук) котрі забарикадувались в одному з будинків у Пущій Водиці (поблизу Києва) набуло широкого розголосу не лише в Україні. Закордонні кабінетні політологи отримали дієве підтвердження бортьби з окупантами поневоленим українським народом.

Справа визнання в'язнями тюрем й таборів харизми не є настільки простою, як це зображуєть нині в дешевих, примітивних, й вульгарних, нібито кримінальних серіалах. Дійсність набагато страшніша, й суттєво різнится від тієї, котру подають всеядним споживачам. Гідна поведінка, непритаманна значній кількості арештантів гуманність до ближніх, а головне принциповість й послідовність в справі втілення в життя сповідуваних поглядів й переконань свідчать, що українська національна ідея не була для пана Петра пустопорожнім дзвоном. Авторитет й повага здобувались організацією страйків ув'язнених й підняттям (ще раз нагадаю, що в семидесятих роках минулого століття, в часи глухої брєжнєвщини) синьо-жовтого стягу. Вірним декларованим гаслам залишився Хмарук й після проголошення незалежності. Саме його меценатській підтримці в скрутну годину завдячують київські храми УГКЦ Миколи Доброго (що на Подолі) й Аскольдової Могили. Оплачені ним астрономічні по тим часам рахунки та здійснення ремонтних робіт суттєво зміцнили позиції церкви, переслідуванням клириків і вірних якої в часи бездержавності йому довелося бути. Згадка ж його імені в часи “бурхливих 90-их” була надійним захистом для багатьох підприємців від здирників, й нерідко зупиняла конфлікти які могли скінчитись смертю задіяних і причетних.

Для багатьох показовими мусять бути ті обвинувачення, згідно яких героя цього спогаду репесовували каральні органи. За часів окупації його судили за зберігання зброї, пограбування і розбійні напади, друк антикомуністичної літератури, грошових знаків комуністичної імперії й фальшивих лоторей. Впродовж 1994-го року я неодноразово відвідував судовий процес, де Хмаруку закидували спробу незаконного перетину кордону, наявність в нього підробних документів, замах на життя колишнього компартійного функціонера й тогочасного очільника постокупаційної адміністрації Леоніда Кравчука, причетність до замаху на життя злодійкуватого прем'єр-міністра Павла Лазаренка. Після звільнення, Хмарук відійшов від ДСУ, й долучився до діяльності нарешті отримавшої реєстрацію як політична партія Української Національної Асамблеї.

В'язниця ніколи і нікому не дарувала додаткових років здоров'я. Вимушені цілодобова напруга, очікування провокацій, неналежне харчування, обмеженість в можливості пересуватись й викликані таким побутом нервові стреси суттєво підривають здоров'я. 35 років тюрем й таборів таки дались взнаки. Востаннє побачити Хмарука довелось наприкінці листопада 2008-го року, в одній з київських лікарень, за два дні до смерті. Він вже чув сухе, позбавлене будь-яких емоцій повідомлення лікаря про її неминучість впродовж кількох найближчих днів. Наша останнє розмова мало чим різнилася від тієї якою була в день знайомства. Він і цього разу більше слухав, також давав поради й кликав не сходити з обраного шляху.

Мені важко пояснити, чому Господь іноді так швидко забирає з цього світу до себе найкращих. Здавалося б, жертовність прагнучих вдосконалити цей світ заслуговує на Його милість. Проте глибокі і сакральні роздуми над цим дарують втішні пояснення. Земна мандрівка скованої тілом людської душі є випробуванням, екзаменом на право довічно бути з Творцем після переходу межі з-за якої вороття назад вже неможливе. Фізична смерть вірних і свідомих свого призначення є формою звільнення від мук суєти цього грішного світу.

Нехай земля його тілові буде пухом! Вічна пам'ять! Слава герою!

Олесь Вахній

_________________
Хай Живе!
Дядя Ваня


Повідомлень: 4821
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 19 червня 2013, 12:23 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Цитата:
“екси”, котрі сухою і бездушною мовою міліційних протоколів трактувались “розбійними нападами”,

А на кого нападали?
По змахує на звичайну уголовщину, яку потім почали видавати за "спротив режиму"

Цитата:
Хмарук зумів обкласти даниною значну частку наділених посадами шахраїв

рекет?
Олесь Вахній


Повідомлень: 220
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 19 червня 2013, 12:43 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Нагадаю, це чинив він в 60-ті 70-ті.
Кармелюк теж жидів корчмарів й поляків землевласників даниною обкладав. Хіба це злочин?

_________________
Хай Живе!
Дядя Ваня


Повідомлень: 4821
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 19 червня 2013, 12:52 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Цитата:
Хіба це злочин?

в СРСР були корчмарі і землевласники?
Кого саме обкладав Хмарук-Онищенко, і що за "екси" про які Ви писали?
А "обкладати шахраїв" це звичайнісінький кримінал.
А цікаво, який його творчий шлях в незалежній Україні?
Цитата:
Ярмаркові м'ясники

тобто люди, які продавали на базарах м"ясо були обкладені даниною?
Цитата:
З його адептами та плодами він дійсно був жорстоким

це ярмаркові м"ясники - адепти марксизму ленінізму!?
Цитата:
виказувала в ньому колишнього боївкаря

якого року народження "боївкаря"?
Дядя Ваня


Повідомлень: 4821
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 19 червня 2013, 12:54 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Цитата:
Хіба це злочин?

з огляду на окупаційний (і пост-окупаційний) світогляд - будь-що може вважатися "не злочином"
наприклад - хіба злочином є пограбувати багатого (адже нажито злочинним шляхом) або вдертися до будинку (теж окупанти будували)
навіть вбити - ну що робити як козацька вдача така

Цитата:
за зберігання зброї, пограбування і розбійні напади

все це мало місце чи ні?
з огляду на вищевикладене - таки мало
чи варто сучасній націоналістичній спільноті вважати героями таких кримінальних авторитетів?
Дядя Ваня


Повідомлень: 4821
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 19 червня 2013, 13:05 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Давайте визнаємо борцями з режимом таких поважних панів як Авдишев та Савлохов, та інших, не менш поважних
їх життя також не вкладалося в світогляд плебеїв і рабів системи
Дядя Ваня


Повідомлень: 4821
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 19 червня 2013, 13:16 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Написане Вами, пане Вахнію, нагадує статтю з вікіпедії:
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2,_%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Русла́н Сосла́нович Савло́хов (осет. Саулохты Сосланы фырт Руслан; род. 17 апреля 1958 года в селении Эльхотово Кировского района Северной Осетии) — украинский тренер по вольной борьбе, заслуженный тренер Украины, мастер спорта по вольной борьбе.
Олесь Вахній


Повідомлень: 220
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 20 червня 2013, 06:23 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

"Дядя Ваня", з якого ти болота виповз? Такі як ти, мають назву "вчорашніх". Ти вчора прийшов (і чи прийшов) в рух, а вже корчиш з себе велике цабе. В тебе знань - нуль. То який толк тобі щось пояснювати?
За Хмарука писали в "Бюлетенях Самвидаву" і Йосип Тереля і Вячеслав Чорновіл. Я бачив передруки цих бюлетенів в діаспорських часописах 70-их років. Цього сподіваюсь достатньо тобі має бути, аби зрозуміти про кого мова

_________________
Хай Живе!
Моргенштерн


Повідомлень: 1801
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 20 червня 2013, 10:38 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Ось як раз БРАТ Йосипа Терелі мене би більше закцікавив. Крутий чувак був. Потяг з обладнанням для Мукачівської РЛС з рейок спустив.
Олесь Вахній


Повідомлень: 220
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 20 червня 2013, 10:41 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Борис Тереля загинув в часі стрільби з КГБістами в 1982-му році біля угорського кордону. Доречі, за нього також від Хмарука чув. І з Йосипом Терелею завдяки йому і познайомився

_________________
Хай Живе!
Дядя Ваня


Повідомлень: 4821
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 20 червня 2013, 10:52 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

[Ваня, припиняй троллити, бо випишемо примусовий лікарняний. Адміністрація.]

 
Нова тема Відповісти

 
ВО "Свобода"
Олег Тягнибок - голова партії
Всеукраїнське об'єднання "Свобода"
http://www.tyahnybok.info

Виступає за:
захист прав українців
шану національних героїв та святинь
поширення української мови
тверду проукраїнську політику



ВО "Свобода"
Українська права партія,
зареєстрована в 1995, однак
діяла з перших років
здобуття незалежності. Програма ВО "Свобода" є
Програма захисту українців

Основні напрямки програми:
визнання голодомору та
репресій геноцидом українців,
захист української мови,
визнання ОУН-УПА,
національна справедливість



Лічильники

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET